Критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня. Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Оцінювання в 1-4 класах Нової української школи

Різновиди результатів навчання:

об’єктивні – знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки й відношення між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов’язкових / очікуваних результатах навчання, визначених в освітній програмі;
особистісні надбання – активність, ініціативність; старанність, наполегливість; комунікабельність, здатність співпрацювати; самостійність, відповідальність; ціннісні ставлення.

Також учнів можна залучати до самооцінювання, взаємооцінювання й ухвалення рішень щодо подальшої навчальної діяльності.

Замість оцінки в балах використовують вербальну оцінку окремих результатів навчання, яка, окрім оцінювального судження про досягнення, може ще позначати й рівень результату навчання.

Типи оцінки:

оцінювальне судження – це вербальна оцінка;
оцінювальне судження із зазначенням рівня результату – рівнева оцінка.

Коли яку оцінку використовувати:

У 1–4 класах особистісні надбання потрібно оцінювати вербальною оцінкою;
У 1–2 класах об’єктивні результати – вербальною оцінкою;
У 2–4 класах об’єктивні результати – або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором школи на підставі рішення педради.

Вербальну й рівневу оцінки можна виражати як усно, так і письмово.

Для рівневої оцінки є 4 рівні:

початковий (П);
середній (С);
достатній (Д);
високий (В).

Оцінювання в 5-9 класах Нової української школи

Наказом МОН від 2 серпня 2024 року № 1093 затверджено рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнівства 5‒9 класів, які навчаються відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти. Також скасовано наказ МОН від 1 квітня 2022 року №289, що регламентував вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів 5‒6 класів.

Результати навчання – це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти.

Основні функції оцінювання:

формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу)
констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання)
діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень)
коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес)
орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток)
мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання)
розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення)
прогностична (ставить цілі на майбутнє)
виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов’язку)

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:

формувальне оцінювання,
підсумкове оцінювання
державна підсумкова атестація (у 2024/2025 навчальному році здобувачі освіти звільнені від проходження державної підсумкової атестації)

Детальніше…

Загальні критерії оцінювання (додаток 1) визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями (додаток 2).